3 грудня 2025 року у Smart Shelter CLUST Space КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся міжнародний семінар «Балтійсько-українське партнерство для інновацій в адитивному виробництві», організований у межах проєкту «ADMIRE – Additive Manufacturing in Research and Education», що реалізується за підтримки Шведського інституту в рамках Програми сусідства Балтійського моря (SI Baltic Sea Neighbourhood Programme).
Захід проходив в офлайн-форматі з можливістю змішаної участі та тривав один день.
Міжнародний організаційний комітет об’єднав партнерів проєкту ADMIRE: Карлстадський університет (Швеція), КПІ ім. Ігоря Сікорського (Україна), НТУ «Харківський політехнічний інститут» (Україна), ПрАТ «НВО «Червона хвиля» (Україна) та International Additive Manufacturing Group (Польща).
Семінар став важливою міжнародною платформою для обговорення актуальних викликів і перспектив розвитку вищої освіти, наукових досліджень та інновацій у сфері адитивного виробництва.
Метою семінару було залучення наукової спільноти, представників інноваційних підприємств і міжнародних партнерів до обговорення:
- сучасних тенденцій розвитку адитивних технологій;
- ролі університетів у підготовці фахівців нового покоління;
- підтримки молодих науковців;
- шляхів посилення міжнародної науково-інноваційної співпраці.
Цільову аудиторію заходу склали викладачі, аспіранти та студенти закладів вищої освіти України та ЄС, а також представники підприємств, що працюють у сфері адитивного виробництва та високих технологій.
Семінар відкрився урочистою церемонією та вітальними промовами:
- Д-ра Андрія Шишоліна, проректора з міжнародних зв’язків КПІ ім. Ігоря Сікорського;
- Д-ра Антона Ткачука, доцента Карлстадського університету (Швеція);
- Д-ра Камілли Врістель, менеджерки проєктів Шведського інституту (Швеція).
Проєкт ADMiRE та його ключові завдання представив менеджер проєкту д-р Микола Ткачук (Карлстадський університет, Швеція).
Подальша програма охоплювала широкий спектр тематик — від фундаментальних досліджень до промислових кейсів. Зокрема:
- проф. д-р-інж. Роланд Лахмаєр (Leibniz University Hannover, Німеччина) представив доповідь про реальні переваги металевого адитивного виробництва та проєктування конструкцій для адитивного виробництва;
- проф. Сесілія Перссон (Uppsala University, Швеція) розповіла про дослідження та інновації в адитивному виробництві у Швеції, зокрема у сфері біомедичних матеріалів та індивідуалізованих імплантатів;
- д-р Мінх-Сон Фам (Imperial College London, Велика Британія) висвітлив можливості матеріалознавчої інформатики для металевого адитивного виробництва.
Після перерви на обід увага була зосереджена на прикладних і промислових аспектах:
- д-р Лукаш Зродовський (AMAZEMET, Польща) презентував підходи до прискореного створення нових сплавів для адитивного виробництва із використанням ультразвукової атомізації порошків;
- Дмитро Ковальчук, директор ПрАТ «НВО «Червона хвиля» детально представив інноваційну технологію xBeam 3D Metal Printing;
- д-р Сергій Бадюк (International Additive Manufacturing Group, Польща / Україна) проаналізував споживання порошку в технологіях Laser Powder Bed Fusion;
Окремий змістовний блок міжнародного семінару був присвячений результатам досліджень українських науковців, які продемонстрували високий рівень інтеграції національної науки у світовий контекст розвитку адитивного виробництва. Представлені доповіді охоплювали як фундаментальні аспекти матеріалознавства, так і прикладні питання оптимізації адитивних процесів, що є критично важливими для впровадження технологій у промисловість.
- проф. Максим Барабаш (Інститут прикладних систем управління НАН України) представив доповідь, присвячену термофізичним властивостям алюмінієвого сплаву Al-Si10-Mg, виготовленого методом Laser Powder Bed Fusion (LPBF), яка викликала жваву дискусію;
- д-р Віталій Ткачук та проф. В'ячеслав Харжевський (Хмельницький національний університет, Україна) представили актуальну тему перспектив розвитку гібридних технологій. У доповіді було розглянуто підходи до поєднання адитивних процесів із традиційними методами механічної обробки.
- д-р Ростислав Подольський (Iнститут чорної металургiї ім. З.I. Некрасова НАН України) представив доповідь, присвячену процесно-орієнтованій морфологічній еволюції одиночних треків LPBF у нержавіючій сталі 316L.
Особливий інтерес викликала доповідь проф. Віталія Пасічника, присвячена Науковому парку Адитивних Технологій, в якій було продемонстровано потенціал створення інноваційної екосистеми розвитку адитивних технологій в Україні.
Загалом представлений науковий блок наочно продемонстрував, що українські дослідження в галузі адитивного виробництва охоплюють повний цикл — від фундаментального аналізу властивостей матеріалів до прикладних рішень, орієнтованих на потреби індустрії. Саме такі результати створюють основу для подальшої міжнародної співпраці, участі у спільних проєктах і впровадження інноваційних технологій у виробництво.
Семінар викликав значний інтерес професійної спільноти. Через онлайн-платформу для участі зареєструвалися 162 учасники.
Склад аудиторії засвідчив високий статус заходу:
- понад 30 представників керівного складу — ректори та проректори університетів, керівники та заступники керівників інститутів НАН України, члени-кореспонденти НАН України;
- понад 40 професорів і докторів наук, які формують наукові напрями у галузі машинобудування та матеріалознавства;
- понад 50 аспірантів і студентів, безпосередньо залучених до наукових досліджень та проєктної діяльності;
- представники інноваційного бізнесу, зацікавлені у впровадженні результатів наукових розробок у промисловість.
 |
 |
 |
 |
Міжнародний семінар у КПІ ім. Ігоря Сікорського підтвердив важливу роль проєкту ADMiRE як платформи для розвитку міжнародної співпраці, академічної мобільності та підтримки молодих науковців у сфері адитивного виробництва. Захід став ефективним майданчиком для обміну ідеями, формування нових партнерств і напрацювання бачення подальшого розвитку адитивних технологій в освіті, науці та промисловості України.