10 квітня 1932 - 7 квітня 2017
З глибоким сумом повідомляємо, що сьогодні, 7 квітня 2017 року пішов з життя академік НАН України, професор, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, багатолітній (1977–2014 рр.) директор Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, його почесний директор.
Микола Васильович Новіков
Це важка втрата для науки і науковці України і світу. Микола Васильович Новіков – видатний український вчений в галузі матеріалознавства, випускник Київського політехнічного інституту 1954 року, багаторічний директор Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України ( 1977–2014 рр.).
Новіков М. В. – вчений, відомий досягненнями в області механіки твердого тіла, матеріалознавства, технологічного розвитку машинобудування, обробки матеріалів.
Він розпочав самостійний трудовий шлях після закінчення у 1954 р. з відзнакою механічного факультету Київського політехнічного інституту. З 1955 року працював в Інституті металокераміки і спецсплавів АН УРСР. У 1958 р. захистив кандидатську дисертацію, присвячену актуальному питанню підвищення довговічності турбінних лопаток в умовах високих температур, а у 1975 р. – докторську, в якій вирішив важливу науково-технічну проблему для створення надійних зварних ємностей рідкого водню і трубопроводів ракетно-космічної техніки нового покоління.
У 1977 р. М. В. Новіков обирається директором Інституту надтвердих матеріалів АН УРСР. Під його керівництвом і при особистій участі як вченого-дослідника в інституті розвинено теоретичні основи синтезу надтвердих матеріалів при екстремально високих тисках і температурах, створено науково обґрунтовані методи прогнозування опору руйнуванню алмазовмісних, композиційних матеріалів і високоміцної кераміки в умовах їх експлуатації в інструментах та виробах, розроблено нові технологічні процеси.
Результати науково-дослідних робіт, виконаних під керівництвом М. В. Новікова при вивченні росту монокристалів алмазу на затравці в області термодинамічної стабільності, дозволили створити технологічну базу для розвитку виробництва великих структурно-досконалих монокристалів алмазу різних типів і укласти контракти з фірмами Німеччини, Нідерландів, Південної Кореї, Індії, Китаю, Росії, Ізраїлю.
Новіков М. В. з учнями та послідовниками розвинув теорію і чисельні методи механіки деформівного твердого тіла, які використовують при розрахунках напружено-деформованого та граничного стану багатоелементних апаратів високого тиску (АВД) складних конструкцій. Розроблені практичні рекомендації дозволили збільшити до 10 разів робочий об`єм і в 2 рази підвищити довговічність технологічних АВД, які використовуються при синтезі надтвердих матеріалів.
Теоретично обґрунтовано та вперше створено методи оцінки міцності та тріщиностійкості, техніки мікровипробувань малих за розміром монокристалів алмазу та кубічного нітриду бору. Розвинуто методики нанотестування багатьох сполук, зокрема з використанням наноіндентування і тунельної мікроскопії.
Миколі Васильовичу. належать великі заслуги у створенні нових напрямків розвитку сучасного матеріалознавства – синтезу крупних високоміцних кристалів алмазу, кубічного нітриду бору, дослідження поведінки матеріалів при надвисоких тисках в алмазних ковадлах, отримання алмазних і алмазоподібних плівок і покриттів, високотемпературної кераміки, застосування надтвердих матеріалів в конструкційних елементах, електронній та космічній техніці.
Значний розвиток досягнуто у створенні нових технологій одержання надтвердих матеріалів та розробки інструментів з їх використанням, технологій застосування таких інструментів в металообробці, породоруйнуванні та інших галузях промисловості.
З 1979 р. М. В. Новіков очолював редколегію науково-теоретичного журналу “Сверхтвердые материалы”, який з 1983 р. перевидається англійською мовою під назвою “Journal of Superhard Materials” видавництвом “Allerton Press Inc.”, США.
Він науковий редактор і один із співавторів першого в світі довідника “Алмаз” і монографії “Синтез алмазов”, довідника “Полиморфные модификации углерода и нитрида бора”. За науковою редакцією М. В. Новікова опубліковано перший у світі повний довідник “Физические свойства алмаза”, перекладений на німецьку, японську і китайську мови, тритомну монографію “Синтетические сверхтвердые материалы”, монографію в шести томах “Сверхтвердые материалы. Получение и применение” і енциклопедичний довідник “Надтверді абразивні матеріали в механообробці”.
Постійну увагу М. В. Новіков приділяв підготовці наукових кадрів – ним створено наукову школу, яка здійснює системні дослідження синтезу, структури і властивостей надтвердих матеріалів та процесів обробки інструментами із них. За час його роботи в інституті підготовлено 53 доктори і 262 кандидатів наук, у тому числі безпосередньо під його науковим керівництвом виконано 59 докторських і кандидатських дисертацій.
Новіков М. В. опублікував 790 наукових праць, серед яких 21 монографію, 56 видань вийшли за його редакцією, він автор більше 200 авторських свідоцтв і патентів.
Наукові заслуги М. В. Новікова відзначені багатьма державними нагородами України та Державними преміями в галузі науки і техніки УРСР, СРСР і України, він лауреат премій видатних вчених НАН України ім. Є. О. Патона та І. М. Францевича.
До кінця своїх днів він був сповнений багатьма організаторськими задумами, думками про майбутнє науки в Україні.
На кафедрі інтегрованих технологій машинобудування Механіко-машинобудівного інституту завдяки його наполегливій праці Миколи Васильовича в 1996 році був створений Спільний навчально-науковий центр “КПІ – ІНМ ім. В.М. Бакуля”.
Наукова громадськість, колектив Механіко-машинобудівного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського глибоко сумують з приводу смерті Миколу Васильовича Новікова і висловлюють щирі слова співчуття рідним і близьким.
Від нас пішла ВЕЛИКА ЛЮДИНА.
Вічна і світла пам’ять…
p.s. Прощання з академіком Новіковим М.В. відбудеться 10 квітня о 14 годині в Інституті надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України, м.Київ, вул. Автозаводська, 2.
Jordan AAA Shoes